-
1 treat
1. n1) частування, пригощанняto stand treat — пригощати, частувати; платити за частування
2) задоволення, насолода3) шк. пікнік, екскурсія4) розм. черговість плати за пригощання2. v1) поводитися, ставитисяto treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь
to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось
2) розглядати; трактувати3) лікувати4) обробляти, піддавати дії (чогось)5) протруювати (насіння)7) оплачувати витрати9) давати задоволення, тішити11) гірн. збагачувати (руду тощо)* * *I [triːt] n1) задоволення, насолодаto give oneself a treat — принести собі ( маленьке) задоволення
give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!
they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення
these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія
2) пригощанняa cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини
the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання
Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину
to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати
II [triːt] vhes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще
1) звертатися, обходитисяto treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]
to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити
to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи
to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..
he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани
2) відноситися, розглядатиto treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]
please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними
3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо
this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)
a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати
food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована
4) лікувати5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотоюto treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами
to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.
6) (to) пригощатиto treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]
after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою
he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати
to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм
whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати
to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення
7) вступати у ділові відносини; весті переговориit's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм
8) гipн. збагачувати (вугілля, руду) -
2 treat
I [triːt] n1) задоволення, насолодаto give oneself a treat — принести собі ( маленьке) задоволення
give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!
they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення
these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія
2) пригощанняa cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини
the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання
Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину
to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати
II [triːt] vhes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще
1) звертатися, обходитисяto treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]
to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити
to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи
to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..
he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани
2) відноситися, розглядатиto treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]
please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними
3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо
this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)
a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати
food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована
4) лікувати5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотоюto treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами
to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.
6) (to) пригощатиto treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]
after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою
he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати
to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм
whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати
to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення
7) вступати у ділові відносини; весті переговориit's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм
8) гipн. збагачувати (вугілля, руду) -
3 несчастье
нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).* * *неща́стя, безща́стя; ( горькая судьба) безтала́ння, недо́ля, нетала́н, -у; ( беда) біда́, ли́хо, диал. поту́га; ( несчастный случай) причи́на, прити́чинак \несчастье тью, на \несчастье тье, по \несчастье тью — [як] на неща́стя, [як] на біду́, [як] на ли́хо; ( к сожалению) на жаль; к
мое́му \несчастье тью — на моє́ неща́стя (ли́хо, безголів'я, безголо́в'я), на мою біду́, мені́ на неща́стя
-
4 realize
v1) уявляти собі; ясно розуміти, усвідомлювати2) здійснювати, виконувати, реалізовувати, втілювати в життя (задум тощо)3) робити ясним (живим, наочним)4) продавати, перетворювати на гроші, реалізуватиto realize securities — реалізувати цінні папери, перетворити цінні папери на гроші
* * *v1) здійснити, виконати, реалізувати (план, задум); запровадити в життя2) уявляти собі; ( ясно) розуміти, усвідомлювати3) робити ясним, живим, наочним4) кoм. реалізувати, перетворювати в гроші, продавати; (on, from) виручити ( суму); отримати ( таку-то суму за що-небудь); принести ( прибуток); бути проданим ( за таку-то суму) -
5 realize
v1) здійснити, виконати, реалізувати (план, задум); запровадити в життя2) уявляти собі; ( ясно) розуміти, усвідомлювати3) робити ясним, живим, наочним4) кoм. реалізувати, перетворювати в гроші, продавати; (on, from) виручити ( суму); отримати ( таку-то суму за що-небудь); принести ( прибуток); бути проданим ( за таку-то суму)
См. также в других словарях:
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Духовенство. — О духовенстве в Западной Европе см. Клир. Духовенство русское православное. История. Еще до принятия христианства велик. кн. Владимиром в Киеве существовала уже церковь св. Илии следов., было и духовенство; один из священников, Григорий,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Духовенство — О духовенстве в Зап. Европе см. Клир. Духовенство русское православное. История. Еще до принятия христианства велик. кн. Владимиром в Киеве существовала уже церковь св. Илии следов., было и духовенство; один из священников, Григорий, сопровождал… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
створити — Створить створити (1) 1. Сделать, совершить что л., поступить каким л. образом: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! рано еста начала Половецкую землю мечи цвѣлити, а себѣ славыи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Ладыжин (город, Украина) — Координаты: 48°41′23″ с. ш. 29°14′30″ в. д. / 48.689722° с. ш. 29.241667° в. д. … Википедия
ГИДРОТЕРАПИЯ — ГИДРОТЕРАПИЯ, или водолечение (от греч. hydor вода и therapeia лечение), воздействие на здоровый и больной организм воды различной t° и даже в различных состояниях (жидком, парообразном и твердом) и в частности методическое применение ее с… … Большая медицинская энциклопедия
вещь — ВЕЩ|Ь (1186), И с. 1.Вещь, предмет обихода; собир. имущество: иже и помалоу. имениѥ и б҃аство и ины вещи. въ ˫адра нищихъ ||=въложиша. (χρήματα) ЖФСт XII, 43 43 об.; понѥже отъ родитель даѥмыимъ въ даровъ мѣсто чадомъ. или о сътѩжаныихъ вещии… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нівроку — присл., розм. 1) Нічого собі, непогано, так як треба. || Більше ніж треба. || у знач. прикм. Непоганий, такий як треба. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому небудь своїми словами. ••… … Український тлумачний словник
Иоанн IV Васильевич Грозный — — царь и великий князь всея Руси, старший сын великого князя Василия ??? Иоанновича и второй супруги его Елены Васильевны, урожденной княжны Глинской, род. 25 августа 1530 г., вступил на великокняжеский престол 4 декабря 1533 г., венчан на… … Большая биографическая энциклопедия
Россия. Русский язык и Русская литература: История русской литературы — История русской литературы для удобства обозрения основных явлений ее развития может быть разделена на три периода: I от первых памятников до татарского ига; II до конца XVII века; III до нашего времени. В действительности эти периоды резко не… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Избави мя, Боже, от друзей, а с врагами я и сам справлюсь — Избави мя, Боже, отъ друзей, а съ врагами я и самъ справлюсь. Не нашли Богъ ворога, а «добрые люди» найдутся (ирон.). Ср. Враговъ имѣетъ въ мірѣ всякъ: Но отъ друзей спаси насъ, Боже! А. С. Пушкинъ. Евг. Онѣг. 4, 18. Ср. Der Freunde Eifer ist’s,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)